Поговоримо про технологію «діпфейк» – на сьогодні вже досить відому. Однак люди продовжують потрапляти на гачки маніпуляцій, які вона дозволяє створювати. А це особливо небезпечно у воєнний час.

Те що вже відомо, не є відомим для багатьох, якось зауважив Аристотель. Визначимося з тим, що нам відомо про дезінформацію, пропаганду та агітацію, до прикладу, на рівні тлумачення понять.

Як це не прикро, проте інтернет переповнений фейками. Їх дуже багато, і кожного дня з’являються нові. Знайти, виокремити і «знешкодити» фейк – це критично важливі навички, які треба в собі розвивати та вдосконалювати.

Пропаганда як інструмент впливу використовується дуже давно. Без неї неможливо уявити політику. Під час воєнних дій, як зараз в Україні, пропаганда відіграє важливу роль – вона великою мірою формує у суспільстві сприйняття подій. Розберемо детальніше, як це відбувається.

Тлумачення поняття дезінформації та дотичних до теми термінів, допоможе визначити ймовірні цілі та наслідки використання дезінформації, а також окреслити можливі шляхи попередження її впливу.

За останній рік, протягом якого в Україні триває повномасштабна війна, в медіапросторі з’явилося багато інформації на важливі теми – про вплив пропаганди, фейки, безпеку даних, медіаграмотність тощо.

Психолог Пітер Дітто з Каліфорнійського університету у своїх працях стверджує, що однією з багатьох причин, чому люди стають жертвами дезінформації, є так зване упереджене міркування (надалі УМ).

«Діпфейки» є більш небезпечною формою маніпуляції, однак, завдяки тому, що «дешеві фейки» легше розпізнати, можна очікувати, що ця конкретна форма маніпуляції буде більш поширеною під час цьогорічної виборчої кампанії в Косово.