Сьогодні медіапростір – це практично медіакосмос. Сюди відносяться і вже згадані друковані ЗМІ з ТБ, і радіо, і онлайн-видання, і соцмережі, і блоги, відео, аудіо, фото, графіка, листівки, плакати і ще дуже багато чого. Інформація у різних проявах оточує нас повсякчас, у дедалі більших обсягах. І що важливо – ми отримуємо її хаотично і далеко не завжди усвідомлено.
Уміння впорядковувати й аналізувати інформаційні потоки є надзвичайно важливим для кожної – КОЖНОЇ! – людини. Без цього вміння можна легко прийти до хибних висновків і на їх ґрунті прийняти хибні рішення, можна стати жертвою дезінформації і пропаганди, повірити у брехню, пропустити дійсно важливі повідомлення.
Після повномасштабного вторгнення росіян в Україну 24 лютого 2022 року стало особливо гостро зрозуміло, що бути медіаграмотним у наш час не просто важливо, а життєво необхідно! Інформація зараз – це теж зброя, до того ж дуже потужна. Нею треба вміти користуватися і їй треба вміти протидіяти. І це все про медіаграмотність.
КЛАСИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ
Переглядаючи різні визначення терміна «медіаграмотність», переконуємося, що вони досить подібні. Класичний варіант, запропонований сучасними американськими медіаекспертами Сінді Шейбе і Фейз Рогоу в посібнику для педагогів «Медіаграмотність», такий: «Медіаграмотність (медійна грамотність) – це рівень медіакультури, досягнений медіаосвітою, уміння користуватися інформаційно-комунікативними техніками, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції – розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами».
А якщо трохи спростити, то скажемо, що медіаграмотність – це знання та навички, які дають змогу розуміти, аналізувати і критично оцінювати інформацію, отриману з різних джерел.
НАЙВАЖЛИВІШІ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ
Що має знати/вміти/розуміти медіаграмотна людина? Давайте розберемося, які компетентності тут ключові.
Звернемося до здобутків організації з Нідерландів Mediawijzer.net, яка спеціалізується на медійній грамотності і займалася вивченням цього питання. Вони створили модель компетенцій медіаграмотності. Що важливо – ця модель не законсервована: передбачено, що в неї будуть постійно вноситися корективи відповідно до змін, які відбуваються в медіасфері. Вона була створена в 2010-х роках і актуальності не втрачає.
Ознайомитися з детальним оригінальним описом моделі можна тут. А ГО «Детектор медіа» зробили переклад українською.
Виділяють чотири рівні медіаграмотності, кожен з яких логічно формується на ґрунті попереднього:
● Розуміння роботи медіа – людина свідома того, як працюють ЗМІ та який вплив мають на суспільство.
● Використання медіа – людина орієнтується в медіапросторі та розуміє, як використовувати той чи інший медіа ресурс.
● Взаємодія через медіа – людина сама створює контент, уміє шукати й аналізувати інформацію.
● Ефективне використання медіа – людина вміє доносити свою думку через медіа, впливати на інших і розуміє вплив медіа на себе.
А вже на цих рівнях маємо 10 головних компетентностей медіаграмотної людини.
1. Розуміння дедалі більшого впливу ЗМІ на суспільство.
З цього, власне, і починається медіаграмотність. Важливо розуміти, наскільки серйозним і вагомим є цей вплив.
2. Розуміння того, як побудовані ЗМІ.
Більша частина контенту потрапляє до споживача в «готовому вигляді» – стаття, репортаж, відео в YouTube, подкаст тощо. Медіаграмотна людина розуміє, як інформація набуває своєї форми: чому обирають той чи інший формат і як це в підсумку впливає на сприйняття повідомлення.
3. Розуміння того, як медіа забарвлюють реальність.
Кожен ЗМІ чи блогер транслюють інформацію з певної позиції. Про це завжди треба пам’ятати і відділяти сухі факти від суб’єктивності транслятора.
4. Використання обладнання та програмного забезпечення.
Бути медіаграмотним – означає вміти використовувати різні технічні засоби створення та обробки інформації. Також це включає розуміння того, як захистити свої дані у медіапросторі та як розумно користуватися сучасними технічними досягненнями.
5. Орієнтація в медіасередовищі.
Що, де, як знайти? Чи ефективним є той чи інший шлях пошуку? Де достовірні джерела, а на що не варто звертати увагу? Це все про орієнтацію в медійному морі.
6. Пошук та обробка інформації.
Людина з належним рівнем медіаграмотності не просто знає, де знайти ті дані, які їй потрібні, а й уміє аналізувати отриману інформацію та робити з почутого/побаченого/прочитаного адекватні висновки.
7. Створення контенту.
Бути медіаграмотним – це вміти через засоби медіа створювати повідомлення. Це знати, як використовуються різні візуальні та смислові формати.
8. Використання соціальних мереж.
Це досі не всі розуміють, проте соціальні мережі треба вміти використовувати. У кожній соцмережі діють певні правила поведінки, гласні чи негласні, – і користувач має їх сприймати та дотримуватися, якщо хоче, аби його чули й поважали.
9. Розуміння того, як ви використовуєте медіа.
Медіаграмотна людина розмірковує над тим, як вона використовує ЗМІ та інформацію у своєму побуті. У результаті таких міркувань користувач приходить до усвідомлення, що робить його життя якіснішим, а що, навпаки, заважає.
10. Досягнення цілей за допомогою засобів масової інформації.
Бути медіаграмотним означає знати, як досягти своєї мети за допомогою засобів медіа, і ефективно використовувати ці знання у своїй професійному та особистому житті.
***
Формувати навички медіаграмотності дуже важливо, і цю роботу варто починати ще, напевно, в дитсадку, адже сьогодні навіть дошкільнята активно взаємодіють з різними медіаресурсами.
Автор: Юлія Панченко
Ілюстрація: NordWood Themes, відкритий ресурс Unsplash