Сьогодні у вільному доступі можна знайти освітні матеріали, статті та цілі курси, присвячені цим питанням, як, наприклад, безкоштовний курс на Prometheus «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні». Майже кожна людина хоча б раз чула або читала поради щодо роботи з інформацією, і переважна більшість із нас переконані, що вміють відрізнити правду від брехні та можуть контролювати свою поведінку в інфопросторі.
А проте це не так. Звісно, у грубі нісенітниці типу «гусей з біолабораторії» чи «розіп’ятого хлопчика» адекватна людина не повірить, але зазвичай дезінформація маскується краще. Цілодобово в YouTube не кожен залипає, але багато людей витрачають години на скроління стрічки в соцмережах. Потрібно вміти захищатися від такого проникнення, бо нерозбірливе і безконтрольне споживання інформації забирає багато ресурсів.
Інформаційна гігієна є таким інструментом захисту. Це комплекс знань і навичок, які мінімізують негативний вплив потоків інформації на психічне та фізичне здоров’я окремої людини, а також на соціальне благополуччя суспільства. Як і звичайна гігієна, інфогігієна має стати хорошою звичкою, що змінює життя на краще.
Тож до вашої уваги 10 правил інформаційної гігієни, яких треба дотримуватися постійно.
1. Ставтеся до інформації критично.
Привчіть себе не брати відразу на віру все, що чуєте. Ставте собі запитання: Кому може бути вигідним розповсюдження такої інформації? Якої реакції чекає від мене той (те джерело), яке повідомляє цю інформацію? Чому мені це повідомляють?
Окремо тут варто згадати про статистику: її дуже часто використовують некоректно. Цифри зазвичай виглядають солідно і підкреслюють серйозність викладеного, однак ними дуже легко маніпулювати.
2. Перевіряйте інформацію.
Фактчекінг – наше все. Важко навіть і уявити, скільки шкоди приносить розповсюдження неперевіреної інформації. І найголовніше – часто до правди докопатися дуже легко, не треба й копати особливо. Просто треба взяти собі за звичку перевіряти інформацію – шукати або першоджерело, або підтвердження про факт чи подію у кількох незалежних джерелах.
Якщо ви зустріли інформацію в одному-єдиному, до того ж якомусь незрозумілому джерелі – 99,9% що то фейк.
Будьте особливо уважні з різними зборами коштів у соціальних мережах. На жаль, зловмисники не припиняють свої темні справи навіть у війну. Донатьте або перевіреним волонтерам і організаціям, або тим, кого ви знаєте особисто.
3. Слухайте професіоналів.
Зараз у нашому інформаційному просторі дуже добре вкорінилося таке поняття, як експерт. Експертами називають усіх підряд, і, на жаль, часто такі люди не мають заявленого рівня експертизи у питаннях, в яких вони буцімто розбираються.
Як відрізнити, фахівець перед вами чи ні? Це, звісно, важко, проте все-таки можна. Передусім – не слухайте тих, хто коментує все підряд: від ходу воєнних дій до лікування ковіду. Експертність зазвичай спрямована на одну, максимум кілька суміжних галузей. Друга ознака, яка має вас насторожити – надмірна емоційність. Якщо так званий експерт постійно нагнітає, намагається викликати емоції, а не оперує фактами – то це також свідчить про його непрофесійність.
4. Пам’ятайте, що крикливий заголовок – поганий знак.
Поганий знак у тому сенсі, що здебільшого такий матеріал не вирізняється аналітичністю чи критичністю. Медіа з усіх сил намагається привернути увагу до себе і обирає такий примітивний, проте на диво дієвий спосіб. Часто такі заголовки узагалі не відповідають змісту або відкрито перекручують його.
5. Не намагайтеся перечитати і передивитися все!
«Усього» дуже і дуже багато. І навіть якщо ви будете читати/слухати/дивитися цілодобового, охопити все просто нереально.
Сформуйте власний короткий список надійних джерел, з яких ви будете черпати інформацію. Трьох-п’яти ЗМІ у цьому переліку цілком достатньо, щоб мати досить повне уявлення про події в Україні і світі. Для формування шорт-ліста можна скористатися «Білим списком» від Інституту масової інформації.
6. Очистіть свій інформаційний простір.
У соцмережах перегляньте списки своїх підписок і повидаляйте тих «друзів» і сторінки, які ви не хочете бачити у стрічці. Тих, хто дратує, з ким розходяться цінності, «спамщиків».
Варіант, якщо ви боїтеся образити когось своєю відпискою: у багатьох соцмережах є функція «не слідкувати, але залишитися друзями», скористайтеся нею.
Коли YouTube чи різні соцмережі пропонують вам те, що ви не хочете дивитися, позначайте таку інформацію як «нецікаву». Те, що вам подобається, лайкайте. Це допоможе алгоритмам формувати справді цікаві для вас рекомендації.
Повідписуйтеся всюди від усіх джерел інформації, з якими не хочете контактувати.
7. Не поширюйте інформації, у достовірності якої ви не впевнені.
Інформація у мережі живе за рахунок того, що її поширюють. Якщо ви на 100% не впевнені у правдивості повідомлення – не шерте! Бо інакше цей вал не зупинити. Обговоріть питання з компетентною людиною – це допоможе розібратися.
Одним із різновидів такого поширення, яке зараз можна побачити дуже часто, є перепости в соцмережах, особливо у Фейсбуці, інформації про зниклих людей. Іноді можна побачити, що оригінальному посту вже кілька років, а люди, недодивлюючись, усе його шерять і шерять. Якщо вам на очі потрапила якась історія про незнайому людину і ви хочете допомогти – то передусім спробуйте з’ясувати, чи треба ще допомога, чи актуальне повідомлення. Тільки з’ясувавши ситуацію, робіть наступний крок.
Це ж само стосується різних фінансових зборів. Будьте дуже пильні, щоб не потрапити до рук шахраїв.
8. Дозуйте використання соціальних мереж.
Давайте по-чесному – навряд чи у вас є необхідність проводити в Instagram чи TikTok кілька годин на день. І ще люди потім запевняють, що їм ніколи почитати книгу чи позайматися спортом.
Скроління стрічки в улюбленій соцмережі може забирати жахливо багато часу. Намагайтеся контролювати цей процес. Знайдіть у налаштуваннях телефону відповідний інструмент чи завантажте програму, що показуватиме, скільки часу ви проводите в тому чи іншому додатку. Визначте для себе час, який ви готові віддавати соцмережам на добу і намагайтеся дотримуватися плану. На деяких додатках (наприклад, в Instagram) можна установити обмеження – приміром, 30 хвилин у день.
9. Всюди використовуйте українську мову.
Переведіть на українську мову телефон, якщо ви раптом з якихось причин досі цього не зробили. Приберіть з розкладки на клавіатурі російську. Допоможіть перевстановити мову на гаджетах ваших батьків і старших родичів. Установіть українську мову на програмах і додатках, якими ви користуєтеся. Формуйте запити в інтернеті українською мовою – у Google, соцмережах, усюди, де буваєте.
Там, де українська недоступна, як альтернативу можна використовувати англійську мову.
10. Контролюйте час використання гаджетів.
Ви маєте керувати смартфоном, а не смартфон вами. Намагайтеся не хапатися за телефон через кожні 5 хвилин – ви нічого суперважливого не пропускаєте. Багато людей жаліються, що вони «не можуть не відповісти», коли їм телефонують чи пишуть. І якщо мова йде про важливий дзвінок, то тут усе зрозуміло. Але якщо це якась зовсім ненагальна переписка, а вам у цей момент геть незручно підтримувати бесіду, то немає нічого страшного, якщо ви відповісте на 15 хвилин пізніше.
Іще одна корисна звичка – мінімум за півгодини до сну відкладати телефон. Коли ви щось дивитеся чи читаєте – мозок усе одно працює. Дайте собі можливість розслабитися і спокійно заснути.
***
Будьте пильні і до змісту інформації, і до форми, у якій вона подається, і до ресурсів, за допомогою яких розповсюджується. Важливо все, і всюди треба вміти себе захистити.
Авторка: Юлія Панченко
Ілюстрація: Firmbee.com, відкритий ресурс Unsplash