Технологічний прогрес породжує постійні «інновації» у сферах дезінформації та маніпуляцій. Останнім часом все частіше з’являється нова форма маніпуляції, яка зараз є предметом досліджень і обговорень, про яку я вже згадував, вона називається «дешевими фейками». На додаток до «діпфейків», які є найбільш технологічно просунутою маніпуляцією, «дешеві фейки»привернули більше уваги в усьому світі, оскільки ними найлегше маніпулювати в технологічному сенсі.
Отже, «дешеві фейки», також відомі як «неглибокі підробки», — це маніпуляції з відео, аудіо та фотографіями. Цю форму маніпуляції можна створити за допомогою базового комп’ютерного програмного забезпечення, яке дозволяє редагувати відео, аудіо чи фотографії. Навмисне виділення певних відеорядів не розповідає про сказане чи про те, що насправді відбулося, а відволікає від реальності та влаштовує тих, хто хоче спотворити правду. Однією з форм «дешевих фейків» є зміна швидкості аудіо, коли запис пришвидшують або сповільнюють, щоб особа, яка говорить, мала певний вигляд перед публікою. Один із прикладів такої маніпуляції — це відео зі спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі, на якому вона, нібито нетвереза, розповідає про Дональда Трампа. Ще один спосіб «дешевих фейків» — деконтекстуалізація аудіовізуального контенту. Один із таких прикладів — маніпуляція під час останніх президентських виборів у США, коли сфальсифікували відповідь кандидата в президенти від Демократичної партії Джо Байдена, начебто він визнав фальсифікацію голосування. Цей наратив личить Трампу та його вірним прихильникам, які постійно говорили про масові фальсифікації на президентських виборах. Це відео поширив в соцмережах син Трампа Ерік Трамп, прессекретарка Білого дому Кейлі Мак-Енані та інші. Насправді Байден у тому відео розповідав про спроби боротьби з шахрайством на виборах.
Отже, простий спосіб створити «дешеві фейки» з неправдивими заявами — це відредагувати відео та змінити слова політика, наприклад, змінити їх послідовність, щоб донести до громадськості зовсім інше повідомлення. Щось подібне трапилося в Косово під час виборчої кампанії 2019 року, зокрема, коли у вирваному з контексту відео з'явився один з віцепрезидентів Демократичної ліги Косова Лютфі Хазірі. Зманіпульована заява Хазірі була використана проти кандидата від його партії на посаду прем’єр-міністра на виборах, Вйоси Османі, а відео виявилося просто «дешевим фейком». Отже, «діпфейки» — це небезпечніша маніпуляція. Кожного разу, коли ми намагаємося обговорити, як захистити від дезінформації суспільство, на думку спадає система освіти та необхідність медіаосвіти, як частини формальної освіти, але не забуваючи про сферу неформальної освіти. Це ще одне питання, яке має терміново вирішити уряд Косова. Косовське суспільство має зрозуміти, що критичне оцінювання медіаконтенту має вирішальне значення. Не слід так легко вірити інформації, яку отримуєш із засобів масової інформації, особливо в Інтернеті. Сучасний громадянин повинен усвідомлювати, що він чи вона можуть бути «атаковані» дезінформацією в будь-який момент і що вони повинні завжди перевіряти отриману інформацію. Ще одним дуже важливим елементом у процесі отримання інформації є захист від різноманітних упереджень, адже громадянин часто довіряє інформації апріорі, лише тому, що вона йому подобається та зміцнює його попереднє переконання щодо того чи іншого питання. Така форма отримання інформації також небезпечна, оскільки аудиторія легко може стати жертвою маніпуляцій. Отже, зовсім нелегко запровадити комплексний захист від цих маніпуляцій без інвестицій в освітню систему та навчання суспільства у сфері медіаосвіти.
Фонова ілюстрація: Photo by HayDmitriy from VistaCreate / VistaCreate license