Стаття розгляне базові теми, які варто обговорити в сімейному колі задля підвищення інформаційної грамотності різних членів сім'ї. Розглянуті питання, поміж іншого, допоможуть попередити можливі ризики та загрози для цифрової безпеки всієї родини.

Як і кожне явище, цифрова реальність знаходить відображення у світі кіно. Тож до вашої уваги тематична добірка фільмів – про медіа та соціальні мережі.

Поговоримо про технологію «діпфейк» – на сьогодні вже досить відому. Однак люди продовжують потрапляти на гачки маніпуляцій, які вона дозволяє створювати. А це особливо небезпечно у воєнний час.

В умовах пандемії та повномасштабного вторгнення росії в Україну, освітяни змушені були перевести свою діяльність у онлайн формат. Проте представники освітянської спільноти мають дуже різні рівні сформованості цифрових знань, умінь та навичок. Однією з найслабших сторін у них є саме розуміння та дотримання базових правил цифрової безпеки, що є надважливою складовою цифрової компетентності освітян. Тому цей матеріал може бути корисний для тих, хто перебуває на початковому та (почасти) середньому рівнях.

Те що вже відомо, не є відомим для багатьох, якось зауважив Аристотель. Визначимося з тим, що нам відомо про дезінформацію, пропаганду та агітацію, до прикладу, на рівні тлумачення понять.

Як це не прикро, проте інтернет переповнений фейками. Їх дуже багато, і кожного дня з’являються нові. Знайти, виокремити і «знешкодити» фейк – це критично важливі навички, які треба в собі розвивати та вдосконалювати.

Пропаганда як інструмент впливу використовується дуже давно. Без неї неможливо уявити політику. Під час воєнних дій, як зараз в Україні, пропаганда відіграє важливу роль – вона великою мірою формує у суспільстві сприйняття подій. Розберемо детальніше, як це відбувається.

Блогерська діяльність набула неабиякої популярності. Зараз кожен може вільно висловлюватися і має для цього багато можливостей. Проте і ризиків теж немало. Як же блогеру вибудовувати комунікацію зі світом так, щоб вона була ефективною, неагресивною і нешкідливою?

Тлумачення поняття дезінформації та дотичних до теми термінів, допоможе визначити ймовірні цілі та наслідки використання дезінформації, а також окреслити можливі шляхи попередження її впливу.

За останній рік, протягом якого в Україні триває повномасштабна війна, в медіапросторі з’явилося багато інформації на важливі теми – про вплив пропаганди, фейки, безпеку даних, медіаграмотність тощо.

Темі медіаграмотності в останні роки приділяється досить багато уваги. І зрозуміло чому: медіапростір постійно розширюється. Уже давно під «медіа» маються на увазі не тільки друковані видання чи телебачення, а десятки різних форматів, у яких існує інформація в мережі Інтернет.

У наш час перевірка інформації — необхідність для кожного. Якщо не перевіряти отриману інформацію, то існує можливість стати жертвою обману чи маніпуляції. Тому зараз важливо ставити під сумнів правдивість інформації, яку ми отримуємо, особливо в онлайн-медіа та соціальних мережах, допоки ми її не перевіримо та не усунемо сумніви. Так повинні робити не лише користувачі соціальних мереж, але й громадяни, які отримують інформацію з традиційних ЗМІ або онлайн-ЗМІ. Якщо йдеться про портали, радіо чи телебачення, громадяни повинні перевіряти інформацію у кількох джерелах та звертати увагу на джерела, на основі яких створені новини.

Психолог Пітер Дітто з Каліфорнійського університету у своїх працях стверджує, що однією з багатьох причин, чому люди стають жертвами дезінформації, є так зване упереджене міркування (надалі УМ).

3 онлайн-ігри, які допоможуть вам розвинути навички медіаграмотності

Віртуальні приватні мережі або VPN добре відомі нашому суспільству як дуже корисний «інструмент» для обходу правил певних стрімінгових платформ щодо обмежень геолокації. Що ще ми знаємо про них, окрім того, що вони «обманюють» сервіс чи платформу та надають доступ до улюблених серіалів, художніх фільмів чи подкастів? Чи можуть VPN принести користь за інших обставин, професійних чи приватних, і чому вони дійсно важливі?